top of page

АСПЕКТИ НОТАРІАЛЬНОГО ПОСВІДЧЕННЯ АГРАРНИХ РОЗПИСОК

  • Фото автора: Alister
    Alister
  • 26 лист. 2019 р.
  • Читати 3 хв

ree

На сьогоднішній день вже досить багато матеріалу опубліковано на тему аграрних розписок, але все ж залишається ще купа питань, які потребують з’ясування.

Одним з таких питань є форма аграрної розписки як одностороннього чи двостороннього правочину.

Закон України «Про аграрні розписки» (далі – Закон) містить наступне визначення аграрної розписки: «аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах».

За текстом Закону, аграрна розписка містить як основне зобов’язання (поставки товару або сплати коштів) так і його забезпечення сільськогосподарською продукцією.

Якщо в 2017-2018 роках нотаріуси посвідчували розписку за підписами як боржника, так і кредитора, оскільки умови зобов’язання визначаються сторонами за їх згодою, то наприкінці 2018 – початку 2019 роках Мін’юст наголосив що розписка повинна видаватись саме боржником і вона є одностороннім правочином.

Але чи правомірним є такий підхід до оформлення аграрних розписок і які наслідки для сторін це зумовлює?

З одного боку, в частині 2 статті 2 цього Закону вказано, що аграрні розписки можуть видаватись особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. Тобто зазначається саме процедура видачі розписки боржником.

Окрім того, обов’язковим реквізитом аграрної розписки є підпис боржника (для фізичних осіб) або уповноваженої особи (для юридичних осіб), а щодо кредитора таких чітких вимог Законом не встановлено – необхідно зазначити лише його реквізити.

З іншого боку, аграрна розписка – це документ, що містить основне зобов’язання з поставки товару чи сплати коштів за домовленістю сторін, а також зобов’язання з застави майбутнього врожаю.

По-перше, Закон визначає що умови зобов’язань за аграрною розпискою погоджуються боржником та кредитором, і вони можуть домовитися про включення до тексту аграрної розписки додаткових умов, що не суперечать положенням цього Закону. Тобто, зобов’язання за аграрною розпискою виникає з волі обох сторін на прийнятних для них умовах, і воля кредитора також повинна бути зафіксована якимось чином.

По-друге, видача аграрної розписки боржником без участі кредитора передбачає наявність безумовних боргових зобов’язань у боржника перед кредитором вже на момент такої видачі. Тобто, між сторонами повинні існувати певні договірні взаємовідносини, за якими боржник отримав від кредитора грошові кошти або товари і повинен в майбутньому здійснити розрахунок.

Аграрна розписка ж за текстом Закону визначається саме як основне зобов’язання, що містить і забезпечувальне зобов’язання. Таким чином, має відбуватись заміна первісного зобов’язання за яким виникли боргові зобов’язання на нові зобов’язання за аграрною розпискою. Фактично має відбутись новація боргу.

Новація боргу за існуючими двосторонніми взаємовідносинами не може бути здійснена в межах одностороннього правочину.

Окрім того, процедура видачі аграрної розписки без кредитора дає можливість боржнику змінити свої зобов’язання за власним розсудом та поставити кредитора вже перед фактом припинення первісних зобов’язань та існування нових умов їх взаємовідносин.

По-третє, аграрна розписка визначає як основне так і забезпечувальне зобов’язання.

Законом визначено, що аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню, а нотаріуси при посвідченні аграрної розписки керуються також і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі – Порядок) в якому зазначено, що аграрні розписки посвідчуються нотаріусом на підставі Закону України «Про аграрні розписки» з дотриманням загальних правил посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна. У тому ж Порядку вказано, що у разі викладення основного зобов’язання та умов договору застави/іпотеки, такий документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у статті 12 Закону України «Про заставу», статті 18 Закону України «Про іпотеку», а також вимогам, встановленим законодавством для основного зобов'язання.

Закон України «Про заставу» передбачає укладення саме договору (тобто двостороннього правочину) та вказує, що сторін за договором застави є дві: заставодавець і заставодержатель.

Окрім того, Главою 6 розділу І Порядку на нотаріуса покладено обов’язок встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Оскільки за аграрною розпискою встановлюються певні права та обов’язки для кредитора, то нотаріус на виконання вказаних положень зобов’язаний перевірити і його наміри та розуміння умов правочину.

Нотаріуси вимушені шукати компроміс між рекомендаціями Мін’юсту щодо видачі розписки виключно боржником та при цьому дотримуватись обов’язкових вимог Порядку щодо участі кредитора в оформленні аграрної розписки.

На наш погляд, позиція Мін’юсту не тільки є невиправдною, але й значною мірою стримує активне використання аграрних розписок в аграрному секторі держави і вона потребує кардинального перегляду. Але поки Міністерство юстиції України створює перешкоди аграріям, останні повинні вирішувати як саме їх долати.

Команда адвокатського об’єднання «Alister» вже більше 15 років забезпечує формування та супроводження земельних банків як дрібних фермерських господарств, так і агрохолдингів, отримання ними кредитування та інших видів фінансування, здійснює повне супроводження поточної діяльності сільгоспвиробників. Наш досвід дозволяє надати кваліфіковане супроводження оформлення аграрних розписок.

Інші новини: https://www.alister.com.ua/blog

 
 
 

Коментарі


© 2019 ALISTER.

  • Facebook Социальной Иконка
  • Instagram
bottom of page